- глядач
- глядач
Білорусько-український словник. 2014.
Білорусько-український словник. 2014.
глядачів — че/ва, че/ве. Прикм. до глядач; належний глядачеві … Український тлумачний словник
глядач — а/, ч. 1) Той, хто дивиться на що небудь, спостерігає щось. 2) Той, хто дивиться сценічну або екранізовану виставу … Український тлумачний словник
глядач — [гл ада/ч] ача/, ор. аче/м, м. (на) аче/в і/ ачу/, кл. а/чу, мн. ач і/, ач і/ў … Орфоепічний словник української мови
глядач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зритель — глядач; сведка, відавочнік … Старабеларускі лексікон
сцена — (лат. < грец. шатро) Спеціальний майданчик для показу видовищ, театрального представлення. У середньовічній Європі поділявся на три яруси, які символізували відповідно небо, землю і підземне пекло. Внаслідок еволюції театрального мистецтва,… … Архітектура і монументальне мистецтво
амфітеатр — (грец., лат. сходинки для глядачів кругом, споглядання) 1. Кругла або еліпсоподібна у плані монументальна театральна споруда (подвійний театр). Виникла за часів Стародавнього Риму з розташованими уступами, концентричними рядами місць для глядачів … Архітектура і монументальне мистецтво
театр — (грец. місце видовищ) Споруда або приміщення для демонстрації видовищ, зображення драматичних творів. Походження театра пов язано із здійсненням масових культових обрядів. Перші монументальні споруди виникли в античній Греції і Стародавній Індії … Архітектура і монументальне мистецтво
публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… … Український тлумачний словник
цирк — у, ч. 1) У Стародавньому Римі – місце, арена для кінних змагань, а згодом – боїв гладіаторів та інших видовищ. 2) Вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін. || перен.,… … Український тлумачний словник
ринг — (англ.) 1. Підвищений та оточений канатами майданчик для видовищ або спортивних поєдинків (звичайно боксерів), який по периметру оточувався місцями для глядачів. 2. Гральний майданчик для акторів, розташований посередині залу для глядачів … Архітектура і монументальне мистецтво